Ніхто не хоче самотньої старості. Але чомусь виходить так, що деякі дорослі діти постійно спілкуються зі своїми літніми батьками, а хтось отримує чергові дзвінки хіба що у свята. Стосунки формуються роками, і багато що залежить від того, як дитину виховували, коли вона була маленькою. Ось 5 порад, щоб дорослі діти телефонували вам у старості.
Поважайте вибір дитини
Усе починається з малого. Спочатку ви вчитеся стримувати сміх, коли ваша трирічка сміливо поєднує пишну святкову спідницю з гумовими чобітьми. Потім записуєте її до секції дзюдо, коли вона просить (навіть якщо в глибині душі вважаєте, що дівчинка має займатися тільки танцями). І, нарешті, не закочуєте очі, коли вона представляє вам свого нареченого.
Зрештою, головне – щоб наші діти були щасливі. І тоді вони завжди будуть раді з вами поговорити.
Будьте щирими
Люди хочуть повертатися туди, де їм добре. Якщо рідна домівка – це місце, де людину люблять, незважаючи ні на що, де можна поділитися всіма проблемами та знайти розуміння, то мама й тато не будуть самотніми в старості. Але щоб ваш дім був справді теплим і затишним місцем, доведеться попрацювати.
Не намагайтеся виглядати ідеальними батьками з картинки і не вимагайте від дитини відповідності вигаданому образу. Будьте такими, якими ви є – неідеальними, які часом роблять помилки, але вміють їх визнавати.
Дозволяйте дитині бути самостійною
Гіперопіка ще нікому не принесла користі. Нав’язливе прагнення контролювати і піклуватися, коли про це не просять, призводить лише до того, що дорослий син чи донька віддалятимуться дедалі більше і більше.
Кожні батьки в глибині душі хотіли б уберегти дитину від усіх негараздів і невдач, але це неможливо. Скрізь соломку не підстелиш, а отже, просто дозвольте своїм дітям отримувати особистий життєвий досвід. І якщо щось піде не так, ваша готовність вислухати й підтримати буде набагато доречнішою, ніж зловтішна фраза “Ну, я ж казала!”
Не робіть дитину центром свого життя
Мами, для яких дитина – центр Всесвіту, ризикують у старості залишитися самі й обсипати сина претензіями в дусі “Я для тебе все, а ти!” Адже вони не питають, чи потрібне дітям це міфічне “все”, а з пелюшок навантажують їх очікуваннями і почуттям провини.
Як це не сумно, пташенята, які виросли, мають вилітати з гнізда. А їхнім мамам можна порадити зайнятися своїм власним життям і знайти якісь захоплення.
Дотримуйтесь особистих кордонів
Дитина – це окрема, хоч і маленька, людина. І в неї обов’язково має бути свій простір, так само, як і у вас. А ваш обов’язок – стукати перед тим, як заходити в кімнату, не ритися в особистих речах і вже тим паче не читати потайки щоденники і листування. Інакше ніякої довіри (а отже, і теплих стосунків) між вами не буде.
Секрет хороших стосунків насправді простий. Не тисніть на дитину, поважайте особистість у ній, але будьте готові підтримати порадою, коли вона сама про це попросить. І тоді вона завжди буде рада з вами поговорити.