Заборонені продукти

Заборонені продукти: що не можна їсти дітям після року

Дитяче меню має бути різноманітним, збалансованим, смачним і корисним. Тому мамі треба стежити за тим, щоб на стіл до дитини не потрапляли продукти, які їй категорично заборонені.

Категорично не можна

Готові напівфабрикати. Швидко, зручно, але не корисно для дітей, чий шлунково-кишковий тракт недосконалий – процеси травлення, вироблення ферментів і жовчі у діток-дошкільнят ще незрілі. Харчова цінність напівфабрикатів – питання сумнівне, а про якісний склад їхніх компонентів можна тільки здогадуватися. Для виробництва напівфабрикатів часто використовують білки рослинного походження, які поступаються м’ясу та рибі за амінокислотним складом. Надлишок солі в готових напівфабрикатах створює непотрібне навантаження на нирки дитини, харчові добавки – провокують алергію, спеції – подразнюють слизову шлунково-кишкового тракту, крохмаль і соя – погано перетравлюються, викликають функціональні порушення роботи травної системи.

М’ясний фарш для дитячої їжі краще готувати самостійно, оскільки в покупному часто багато жиру, сполучних тканин, а також шкіри птахів. Це ж стосується і рибного фаршу – його готують із малоцінних сортів риб, і проконтролювати якість продукту може тільки фахівець на виробництві.

Ковбасні вироби, копченості. Деякі батьки іноді замінюють повноцінну м’ясну або рибну страву на дитячому столі сосисками – з тих же міркувань економії часу. Вартість кілограма найоптимальніших за якістю сосисок практично дорівнює ціні м’яса (телятини, яловичини, свинини), а іноді й вища. Але це зовсім не означає, що м’ясо певної категорії присутнє у складі продукту в кількості, передбаченій нормативами.

Згідно з ДСТУ, ковбасні вироби вищого ґатунку складаються з яловичини, свинини, сухого молока або вершків та яєць. Якщо продукція нижчого ґатунку – вона містить до 10% жилованого м’яса, крохмаль і білковий стабілізатор. Однак на прилавках магазинів здебільшого зустрічаються ковбасні вироби, виготовлені за ТУ – за нормативами, створеними самим підприємством-виробником. Саме тому склад продукту змінюється і стає “багатшим” – до нього додають різноманітні наповнювачі (сир, паприку), сою, нітрит натрію (стабілізатор кольору) та глутамат натрію (підсилювач смаку), аскорбінову та лимонну кислоту, а також сіль і прянощі. Усі ці складові залежно від концентрації в продукті негативно впливають на здоров’я дитини.

Копчені м’ясні та рибні вироби сьогодні часто виробляють не традиційним методом копчення, який також не дуже корисний, а із застосуванням спеціальної (і дуже шкідливої для людського організму) речовини, яка надає продукту необхідного смаку, запаху і кольору.

Солодкі газовані напої. Це повністю синтетичний продукт, якщо не брати до уваги саму воду. І навіть певний відсоток натурального соку в складі деяких “газованих напоїв” не в силах компенсувати шкоду, яку завдають незміцнілому організму штучні барвники, консерванти, ароматизатори, цукрозамінники та вуглекислий газ. Вони не тільки впливають на шлунково-кишковий тракт дитини, псують зубну емаль, а й можуть провокувати масу серйозних захворювань. Найкраще пиття для дитини – вода (чиста питна, з двох років – столова негазована, але не лікувальна), свіжовичавлений сік (розведений водою), компот із фруктів або сухофруктів, ягідний морс.

Чіпси, сухарики, солоні горішки. Ці снеки також у списку заборонених продуктів, оскільки в їхньому складі – харчові добавки, підсилювачі смаку та ароматизатори, гідрогенізовані жири і багато солі.

Фаст-фуд. Найкращий спосіб уникнути любові дитини до такої їжі – не відвідувати місця, де вона продається. Впевнено проходити повз яскраві вивіски ресторанів швидкого харчування, не звертати уваги на аромат пиріжків у кіоску біля метро, забути про локшину та супи швидкого приготування. Адже ця їжа – прямий шлях до ожиріння, цукрового діабету, до збоїв у роботі імунної та серцево-судинної систем.

Консервовані продукти. М’ясні та рибні консерви промислового виробництва не можна включати в дитяче меню – вони містять неабияку частку консервантів, барвників, підсилювачів смаку та солі.

В овочах і фруктах “із банки” (продуктах посиленої термообробки та тривалого терміну зберігання) вітамінів дуже мало. Консервовані овочі містять багато солі та оцту, фрукти – багато цукру. А якщо це не домашня консервація – то ще й синтетичні консерванти. З такою продукцією дитину слід знайомити не раніше семи років. Краще влітку-восени заморозити овочі, фрукти та ягоди, щоб готувати взимку смачні овочеві рагу, запіканки, ягідні морси та фруктові десерти. Або купувати готову заморожену продукцію, пам’ятаючи про те, що метод шокової заморозки є найбільш щадним.

Гриби. Мінімум до шести років не треба знайомити дитину з цим продуктом. Мариновані, смажені, відварені – у будь-якому вигляді вони важкі для дитячого ШКТ. Це ж стосується і грибного бульйону.

Майонез і кетчуп. Домашній майонез, продукт із високим вмістом жиру, можна давати дитині тільки після трьох років, у малих кількостях і не систематично. Від готового майонезу, у складі якого є ароматизатори, смакові добавки, барвники, загусники, стабілізатори, емульгатори та консерванти, краще зовсім відмовитися.

Кетчуп також не належить до продуктів дитячого харчування. Вітамінів і корисних речовин у ньому мінімум, гострі спеції принесуть шкоду дитячому організму, та й виготовляють його з використанням все тих же консервантів і синтетичних добавок (для поліпшення кольору, смаку, аромату).

Можна, але обережно

Ця група включає продукти, вживати які дітям не бажано, але за певних умов можна. А також ті, яких не повинно бути в дитячому меню до певного віку дитини.

Солодощі. Що пізніше дитина познайомиться з солодощами, то краще. Але оскільки все солодке є джерелом потрібних організму легкозасвоюваних вуглеводів, то як десерт можна зрідка запропонувати дитині трохи зефіру, пастили, мармеладу, повидла (водночас пам’ятати про шкоду синтетичних барвників та ароматизаторів). А ще краще замінити магазинні солодощі ягодами та фруктами, медом (якщо немає алергії), сухофруктами, цукерками та повидлом домашнього приготування.

Фахівці вважають, що дітям до трьох років шоколад протипоказаний. Він створює зайве навантаження на підшлункову залозу, викликає алергію, збуджує нервову систему крихітки, може спровокувати карієс. Альтернатива шоколаду – солодощі, приготовані з керобу, солодкого порошку з м’якоті плодів ріжкового дерева. За смаком він схожий на какао, дуже корисний і, на відміну від шоколаду, не має “побічних ефектів”.

Борошняні вироби. Їх регулярне вживання в неконтрольованій кількості провокує надмірну вагу. Можна іноді дозволити дитині поласувати булочкою або пиріжком (на полуденок), але краще обмежитися галетним печивом або сушкою. Від виробів із листкового, пісочного, здобного тіста, до складу яких входить маргарин, варто відмовитися зовсім – його складові підвищують рівень холестерину в крові, провокують розвиток судинних хвороб.

Морепродукти. Чемпіони за вмістом білка, вітамінів і мінералів, вони також є сильними алергенами. Тому знайомити дитину з морепродуктами раніше трьох років небажано. Вміст солі в червоній рибі та ікрі підвищений, що негативно позначається на водно-сольовому обміні. Суші, якщо їх приготували із сирої риби, взагалі давати дитині не варто.

Приправи та спеції. Вони роблять смак і аромат їжі більш насиченим, але для дитячої їжі приправи треба підбирати дуже обережно. Після року в їжу дитини можна додавати зелень (кріп, петрушку, кінзу), з 1,5-2 років – цибулю, часник (у гарячих стравах), з 3 років – лавровий лист. Спеції, що застосовуються у стравах для дорослих, можуть подразнювати слизову стравоходу дитини або провокувати алергію. Готові суміші спецій, різні смакові приправи не можна додавати в їжу для дитини – у їхньому складі, крім основних компонентів, багато солі та різних консервантів.

Каші швидкого приготування. Використовувати їх дуже зручно – не треба мити крупу, чекати, поки вона звариться. Досить просто залити окропом порційний пакетик, у якому вже “все включено” – цукор, фрукти або шоколад, вершки або молоко. А ще – ароматизатори, підсилювачі смаку та інші синтетичні добавки. Корисні речовини та вітаміни, які містить цільне зерно, втрачаються в процесі численних етапів обробки. Тому використання такої каші в дитячому харчуванні виправдане тільки в екстрених випадках.

Читайте також: “7 речей, через які проходить кожна з нас, ставши мамою (особистий досвід)