Чому багато хто вважає, що у всьому собі відмовляти заради дитини – це єдиний правильний шлях? Хіба погано, коли дітей виховують щасливі, задоволені життям матері, які транслюють позитивне ставлення до життя? Адже тоді й дитина навчиться бути щасливою теж. Тож, як виростити щасливу дитину?
Материнство неодмінно передбачає жертовність. Так вважають багато матерів. Причому це ніяк не пов’язано з віком їхньої дитини. Немовля вона чи закінчила університет – не важливо. Головне – забезпечити їй комфортне існування. У всьому собі відмовляти на користь власного нащадка – тупикова стратегія. Адже дитина сама вбирає досвід самовіддачі.
Навчитися бути щасливим
Думка, що дитина – це центр Всесвіту, що заради неї потрібно покласти на вівтар власне життя, існувати тільки заради дітей, досить поширена.
До цих установок більш схильні матері: з’явилася на світ дитина – все інше відійшло на другий план. Роль матері стає головною і витісняє інші жіночі ролі. Так непомітно втрачається смак до життя.
Ось наша героїня вже настільки занурилася в масштабні турботи про дитину, сім’ю, що це проєктується на її близьких (які, до речі, зовсім не проти, щоб про них теж трохи подбали). У ній підтримується цей самий вогонь жертовності, вона махнула на себе рукою. “Тільки б дитина була щаслива”, – думає жінка, забувши про себе, свої потреби та інтереси.
А як із дитиною? Вона вбирає досвід, наслідуючи дорослих. Бачачи поведінку мами, вчиться існувати в середовищі, сповненому обмежень. Жінка, пріоритетом якої виступає турбота про інших, втомлена, тривожна, безрадісна. Діти – наче барометри емоційних станів, і вони зчитують нещиру і вимучену посмішку на обличчі мами.
Їхній досвід “збагачується” почуттям провини: “мама сумна через мене”. Копіюючи поведінку матері, дитина починає приховувати свій стан незадоволення за посмішкою.
Нещасна мама – нещасна дитина
Як часто з народженням дитини жінка не має змоги хоча б трохи часу присвячувати собі. Вона не освіжає гардероб, ставить для себе різного роду обмеження. Пізніше вона стане собі відмовляти, щоб купити дитині дорогу іграшку. Жінка власним прикладом демонструє, що материнство – це обмеження і тяжка ноша.
А ще впроваджує ідею “відкладеного життя”: “Ось зберемо грошей, тоді…”. Усе це не зробить дитину щасливішою, зате сприяє виникненню неврозу. На прикладі мами діти зміцнюються в думці, що позбавляти себе радощів, захоплень і відпочинку – це правильна життєва стратегія.
Але не слід забувати, що мама і дитина – як сполучені посудини у фізиці, вони обмінюються емоційними станами. Душевна посудина матері порожня, отже, ділитися нічим. Тривожний стан транслюється дитині. Тільки ставши справді щасливою, жінка в змозі ділитися щастям із близькими.
Ключі до щастя
Як викинути з голови ідею поневірянь і самообмежень і приступити до розвитку навичок щасливого життя? Можна, наприклад, запозичити досвід здобуття щастя в інших жителів планети.
Для профілактики стресу підійдуть фінські прийоми: калсарікянні – швидкий і результативний метод відновити сили. Вам знадобиться правильно підібраний (найзручніший) одяг, улюблені напої, гарна музика. Відпочивши досхочу, можна перейти до тренування сісу – стійкості духу. Для цього можна практикувати купання в джерелах, обтирання снігом. Ці заходи швидко приводять у ресурсний стан.
У данців можна запозичити навички хюгге: навчитися створювати в стінах свого будинку затишок і красу. Будуть доречними в’язані речі, свічки, смачна їжа, настільні ігри. Японська концепція вабі-сабі навчить відчувати радість і щастя в будь-яку погоду, отримувати з проблем користь, знаходити красу в лаконічній простоті.
Усі перелічені способи об’єднує те, що всі вони вчать радіти дрібницям, приймати і цінувати таке неідеальне життя.
Йдемо далі. Шотландці практикують кюрі – спосіб життя, який дає можливість спілкуватися зі світом і відчувати себе його частинкою. Не потрібно шукати сенс життя “десь там”. Він усередині нас, і наше головне завдання – відчути й усвідомити його. “Розбавляйте” рутину чашкою смачного чаю, приємною прогулянкою, спілкуйтеся з природою, вмійте бачити її красу.
Любіть життя і передавайте цю любов своїй дитині. Навчіть її бути щасливою. Адже негараздів і проблем вистачить і на її долю, коли вона стане дорослою.
Читайте також: “Давай зроблю тобі чаю” і ще 5 фраз, які жінки хочуть чути частіше“