Спільний сон з батьками – одна з найбільш спірних тем у вихованні дітей. Хтось із дитинства привчає дитину спати окремо, деякі батьки практикують спільний сон до шкільного віку. Який варіант кращий?
Чому малюкові корисно спати з мамою
У психології немає однозначної думки про корисність спільного або роздільного сну з дитиною. У кожної з думок є свої прихильники і противники. Питання радше комфорту і пріоритетів мами.
З точки зору популярної сьогодні теорії прив’язаності і з мого власного досвіду матері трьох дітей, спільний сон дитині необхідний. Це закладено в нас природою. Народжуючись, немовля відчуває колосальний стрес. Залишаючи тіло матері, де йому було так тепло і комфортно, йому різко доводиться мобілізувати всі сили організму, щоб адаптуватися до нових умов середовища.
Малюк, який на початку свого шляху проводить багато часу уві сні, залишаючись наодинці, не має при цьому інструментів і ресурсів регулювати температуру тіла, справлятися з тривогою. Він не знає як реагувати на ті нові стимули, які його оточують – дотики, світло, звуки, вібрації, запахи, рухи власного тіла. Коли мама поруч, дитина відчуває її тепло, чує її серцебиття. Мама стає для неї надійним буфером, допомагаючи справлятися з новими для неї відчуттями. Жодне суперкомфортне ліжечко не замінить присутність матері в цей період.
Крім того, спільний сон під час грудного вигодовування – запорука того, що і мама, і малюк висипатимуться, адже немає необхідності заколисувати, перекладати, перериваючи сон надовго.
Чи буде дитина спати в ліжку з обома батьками, чи тільки з мамою – питання домовленостей і зручності. На мій суб’єктивний погляд, думка про те, що подружнє ложе – це щось недоторканне, бо в ньому подружжя займається сексом, є нічим іншим, як стереотипом. Займатися сексом можна і в інших місцях. Діти ростуть і поступово ліжко знову стане належати подружжю.
У якому віці малюк може спати сам
Якщо говорити про вік, коли дитині вже час перебиратися у своє ліжко, то зазвичай до трьох років діти абсолютно готові спати самі. Хтось це робить раніше, хтось пізніше, тут знову ж таки мова може йти про комфорт мами та індивідуальні особливості.
Якщо мама спокійна і знаходить можливості вкласти дитину в окреме ліжечко вже в рік чи півтора, а саме в цей період закінчується активне нічне годування, то це прекрасно.
Як привчити дитину спати окремо
Добре робити цей перехід поступовим, спочатку відкладаючи дитину в ліжечко, що стоїть поруч із батьківським, потім поступово практикувати можливість переходу на ліжко побільше. Присутність батьків під час засинання, спільні ритуали у вигляді підготовки до сну, спільного читання чи колискової на ніч є для неї необхідністю, а не просто примхою. На думку психоаналітиків відхід до сну для дитини є символом небуття або смерті, тому засинання викликає особливу тривогу.
Доброю мотивацією стає для дитини усвідомлення того, що вона вже велика, спатиме сама як доросла. На хлопчиках добре спрацьовує купівля ліжка-машини або якась тематична постільна білизна.
Чому можуть виникнути складнощі
Якщо дитина в дитинстві отримала ту базову довіру і тепло, яке їй подарувала мама під час спільного сну, то їй не складе труднощів перехід з батьківського ліжка в дитяче. І навпаки, часті повернення в батьківське ліжко можуть бути пов’язані з тривогою і недовірою до навколишнього світу, дефіцитом тепла і турботи.
Додаткові складнощі можуть бути спричинені стресовими ситуаціями, у вигляді прорізування зубів, появи сестри чи брата, під час яких дитина знову може проситися лягти з батьками.
Жорсткі заборони можуть призвести до того, що для дитини це стане принциповим питанням на кшталт “заборонений плід солодкий”. Тимчасові послаблення знизять тривогу і заспокоять малюка.
Якщо говорити про шкоду спільного сну, то практикувати його, починаючи зі шкільного віку, не просто безглуздо, а й небезпечно з точки зору формування кордонів, автономності та ідентичності дитини. Уже з трьох років постійної необхідності у спільному сні з батьками у дитини немає, залишається тільки звичка, з якою, як і з будь-якою іншою, впоратися тим простіше, чим раніше почати.
За будь-яких труднощів переходу до окремого сну, засинання або частих нічних пробуджень, нічних тривог і страхів краще звернутися за консультацією до фахівця.
Читайте також: ” 15 коміксів, що доводять, Нобелівська премія з материнства просто необхідна цьому світу“