А який був рецепт суміші для штучного вигодовування! Він кого завгодно здивує.
Сучасні матусі буквально купаються в морі корисної інформації. У їхньому розпорядженні – десятки енциклопедій, блоги відомих лікарів, форуми, сайти… На початку XX століття у породіль такої розкоші не було: вони прислухалися до думки старших родичок, годувальниць, сімейних лікарів, вивчали тематичну літературу. Ми попросили педіатра прокоментувати поради, які слухали наші прабабусі.
“Щоб зняти з тіла новонародженого мастило, потрібно обмазати його прованською олією, а голову – яєчним жовтком”.
– Первинну обробку новонародженого проводять відразу після пологів. Первородну змазку видаляють стерильною марлевою серветкою, рясно змоченою вазеліновою або рослинною олією з індивідуальних флаконів, в очі закапують 30% розчин альбуциду для профілактики інфекції. Яєчних жовтків у пологовому будинку точно немає!
“Щоб уникнути пупкової кровотечі зав’язують другий вузол, потім обгортають пуповину марлею, на якій густо посипаний порошок гіпсу”.
– Пупкову ранку важливо утримувати в чистоті, оберігати від потрапляння сечі, не травмувати під час тугого сповивання. Двічі на день (вранці та після вечірнього купання) слід її обробляти. Цього навчить патронажна медсестра. Капнути в ранку кілька крапель 3% розчину перекису водню, ватними паличками прочистити ранку, обережно відокремлюючи кірочки, потім просушити ватним тампоном і обробити зеленкою.
“Температура кімнати для новонародженого має бути 16-17 градусів. Вода для купання – 29-30. Якщо ноги і руки дитини виявляються холодними, їх обгортають ватою, що зберігає віддачу тепла з поверхні тіла”.
– Оптимальною вважається температура в кімнаті немовляти +26 градусів. Купають дітей у воді +36,6-37 градусів. У пологовому будинку для кожного новонародженого є комплект стерильної білизни: ковдра, три бязеві пелюшки, які зберігаються в спеціальному термостаті або шафі з обігрівом.
“Новонароджений має отримувати груди через 2-2,5 години вдень і тричі вночі (21:00, 01:00 і 05:00). Більш часте годування шкідливе, оскільки призводить до розладів кишечника. З 4-5 місяців намагаються не давати дитині груди з 8-9 години вечора до 4-5 години ранку”.
– Перший раз прикладають до грудей через 10-15 хвилин ще в пологовому залі. Грудне вигодовування проводиться на вимогу малюка. У перший місяць зазвичай це 8-12 разів на добу. З 4-5 місяців нічна перерва може бути до 5-6 годин. У цей же час вводять перший прикорм.
Що частіше прикладати малюка до грудей, то швидше піде молоко і налагодиться лактація.
“Жодна мати не має морального права ухилятися від годування дитини. Але якщо молоко так і не з’явилося, доводиться думати про штучне вигодовування. 1 ст. л. вершків на 4 ст. л. води + 1/8 ч. л. цукрової пудри. Прокип’ятити. Щоб зменшити відчуття голоду, дитині дають ріжок із цукровою водою (1 ч. л. на склянку)”.
– Якщо в матері немає молока, дитина має отримувати адаптовану молочну суміш, за складом наближену до грудного молока. Коров’яче молоко в раціоні немовляти може призвести до розвитку рахіту, що, до речі, було поширено в минулому столітті. Як профілактику використовували риб’ячий жир, зокрема й за радянських часів.
“Єдиний засіб для збільшення кількості молока в породіллі – це введення в організм рідин – коров’ячого молока або особливого чаю з різноманітних трав, але не більше однієї-півтори пляшок на добу. Щоб збудити при цьому спрагу, потрібно щодня їсти ікру або ½ оселедця”.
– Основний спосіб стимуляції лактації – часте прикладання дитини до грудей. А потім уже можна розглядати збори трав, що підсилюють вироблення молока, або спеціальні засоби.
“Скільки часу дитина має смоктати груди, щоб насититися? У середньому 15-20 хвилин. Ми керуємося такими простими правилами: якщо вона зупиняється і починає дрімати, то треба віднімати її від грудей. Ніколи не слід дозволяти дитині засинати на грудях. При недотриманні цієї умови годування може затягнутися до 40 хвилин і більше”.
– Час, який дитина проводить біля кожних грудей, варіюється від 10 до 90 хвилин. Максимальна межа можлива тільки в перші дні після пологів, коли малюк тільки вчиться цієї навички, позбувається перенесеного стресу. Надалі, так, це 15-20 хвилин.
“Перед годуванням потрібно обтирати порожнину рота в дітей, але не частіше ніж 2-3 рази на добу, – цього достатньо для підтримання чистоти. Саме обтирання проводиться марлею, навернутою на палець і змоченою розчином борної кислоти (1 ч. л. на 1 склянку перевареної води)”.
– Обробляти слизову новонародженого потрібно за наявності показань: молочниця ротової порожнини, стоматит. Для цих цілей використовують кандид або тетраборат натрію.
“З наукового погляду можна відлучити дитину від грудей, якщо її фізичний розвиток відповідає трьом умовам: вона потроїла свою первісну вагу; має щонайменше шість зубів; цілком здорова, і травлення її справне”.
– Усе правильно. Відлучення від грудей – це процес поступовий, до нього мають бути готові і мама, і малюк. Поспостерігайте за собою, чи стало у вас менше молока? Наприклад, не давайте груди протягом дня, і якщо до вечора вони переповняться і ущільняться, значить, ви ще не в тому стані. Для відлучення від грудей вибирайте прохолодну пору року: пізню осінь, зиму, ранню весну. У цей час ризик кишкових інфекцій зведений до мінімуму.
“Будь-яке заколисування дитини в колисці шкідливе, оскільки розлаштовує кровообіг у мозку. Дитина засинає, ніби оглушена. Найкраще – привчити засинати дитину в ліжечку без штучних прийомів, що нагадують за своєю дією наркотичні речовини”.
– Професор трохи перебільшив, але загалом згодна з його рекомендацією.
“Туге сповивання перешкоджає правильному розвитку грудей, ускладнює кровообіг немовляти, уповільнює правильний ріст кінцівок”.
– Сповивання має бути вільним – це профілактика рахіту. За статистикою, 40% хворих – діти першого року життя. Серед основних чинників ризику: велика вага при народженні, раніше штучне або змішане вигодовування, обмеження фізичної активності крихітки через туге сповивання.
“Носіння чепчика на голові абсолютно зайве. Він гріє голову і сприяє своєю теплотою розкладанню сальних залоз, шви тиснуть на м’які частини черепа, а зав’язки стягують підборіддя. Доцільність чепчика визнається деякими лікарями для виправлення форми вух. З цією метою рекомендують особливі – з ластикових стрічок”.
– Якщо в кімнаті тепло, чепчик не надягають. Виправлення форми вух – зі сфери гумору.
“Купати дитину в перші п’ять місяців життя слід щодня, після п’яти місяців – через день, а після одного року – двічі на тиждень. Мило під час купання вживають не частіше ніж двічі на тиждень, за частішого його використання знищують жирове змащення на шкірі, унаслідок чого вона стає дратівливою і піддається висипним захворюванням”.
– Купають дітей щодня і до, і після року, якщо, звісно, дитина повністю здорова. А ось милом користуватися справді потрібно один раз на тиждень. У продажу є багато засобів для купання: гелі, олії… Їх додають у воду згідно з інструкцією.
“У разі утворення на голові сальних кірочок їх густо намазують на кілька годин вершковим маслом (без солі)”.
– По-науковому такі скоринки називаються гнейс. Зазвичай вони утворюються у дітей зі схильністю до алергічних реакцій. Видалити їх можна за допомогою спеціальних засобів або рослинної олії (детальну інструкцію шукайте тут).
“Якщо дитина народилася влітку, то її можна виносити на вулицю в гарну погоду через три тижні на 1-2 години. Найкращий час перебування дитини на повітрі – з 10 ранку до 6 вечора. З 5-6 місяців слід виносити дитину навіть узимку в сонячні безвітряні дні на 15-20 хвилин (за морозу не нижче -5 градусів)”.
– Гуляти можна відразу після виписки з пологового будинку. Влітку – до шести годин на день (але не на пеклі), взимку – не більше двох (за температури до -5 градусів).
“Починаючи з 6-7 місяців, слід привчати дітей до охайності. З цією метою тримати дитину вранці та перед сном, а інколи й серед дня хвилини 2-3 над горщиком, привчаючи її таким чином проситися для відправлення природних потреб”.
– Орієнтовно до року-півтора дитина не усвідомлює бажання звільнити сечовий міхур. Тому до цього віку її важливо навчити користуватися горщиком, не боятися його.
“Наприкінці другого або на третьому місяці життя немовлята починають повертати і піднімати голову. З цього часу їх можна носити на руках у похилому положенні зі злегка піднятою головою, але недовго, оскільки м’які хребці можуть викривитися”.
– Немовлята без патологій зазвичай починають тримати голову з двох місяців. Якщо це не так, потрібно звернутися до невролога.
“Після 6 місяців діти іноді люблять повзати по ліжку. Це задоволення можна їм доставити під наглядом матері. Повзання ж по підлозі як підготовчий акт до ходьби видається абсолютно зайвим і навіть шкідливим (скалки, мікроби)”.
– Все індивідуально. Але в середньому до півроку дитина вже сидить з підтримкою або сама, а повзати починає до семи місяців. Необхідно щодня робити вологе прибирання приміщення і користуватися спеціальними покриттями для підлоги, щоб малюк не замерз.
“Пригодовування дитини слід починати в 5-6 місяців, якщо вона подвоїла свою вагу. Протипоказання: спекотна літня пора, гострі хвороби дитини і особливо розлади травлення. Розподіл їжі буде таким: вранці – груди, об 11-й годині – каша, о 2-й годині – груди і молоко, о 5-й годині – молоко або каша, о 8-й годині – груди і молоко. Починаючи з 9 місяців додають до їжі дитини бульйон, жовток, сухарі. Звичайно, не все за один раз, а протягом 4-5 днів”.
– Так, прикорм вводиться в 5-6 місяців. Якщо дитина велика, краще почати з овочів, якщо з невеликою вагою – то з каш. Пізніше вводяться фруктові пюре, соки, м’ясний фарш, яєчний жовток. До 8 місяця додають кисломолочні продукти, йогурт, до 9 місяця – рибу: судака, щуку. З 10 місяця дитину можна переводити на загальний дитячий стіл із певним меню на 7-10 днів.
“Якщо порівняти кілька немовлят раннього віку, то легко помітити, що вони різняться не стільки зовнішніми ознаками, скільки швидкістю життєвих проявів. Здатність сприймати враження від навколишнього світу та реагувати на них називається темпераментом. Надалі здорові діти за своїм темпераментом відносяться до сангвініків: усі відчуття в них жваво сприймаються, але й скоро забуваються. Якщо дитина примхлива і дратівлива або млява і нудна, то її не можна вважати нормальною. Треба шукати причину ненормального темпераменту в хворобі, поганій гігієнічній обстановці або спадковості”.
– Зараз лікарі орієнтуються за іншими критеріями. Думаю, що треба щомісяця відвідувати лікаря-педіатра і виконувати його рекомендації щодо правильного догляду та розвитку дитини. Також не варто ігнорувати відвідування вузьких фахівців у визначені МОЗ терміни.