Немає для доньки ріднішої людини на світі, ніж мама. Тому буває дуже боляче, коли саме найближча людина зраджує твою довіру.
Ось 5 помилок матері, які донька їй ніколи не пробачить. Вони ображають на все життя.
Насмішки над зовнішністю
Мама повинна говорити доньці, що вона красуня. Бо так воно є – кожна людина унікальна та по-своєму приваблива, і не важливо, яка вона виглядає.
Важко повірити, що для деяких мам абсолютна норма висміювати зовнішність своєї дочки. Через це у дівчаток з’являються комплекси, знижується самооцінка. Вони вважають себе непривабливими, гіршими за інших. І позбутись цього дуже тяжко.
Ось що говорить відома акторка Дженіфер Еністон, у якої завжди були складні стосунки з матір’ю.
З дитинства мама вселила мені думку, що зі мною щось не так. Казала, що у мене величезний ніс, як у мого батька, невиразні очі і чоловіче підборіддя. Прикро було це чути.
Втрата віри в дочку
Кожній дочці просто необхідна підтримка мами. Особливо в складних ситуаціях, коли важко повірити в свої сили. На жаль, мами не завжди розуміють, як важливо до останнього підтримувати в свою доньку.
На четвертому курсі мені довелось кинути навчання в університеті. Я точно зрозуміла, що це не моє, і вирішила шукати себе в іншій сфері. Очікувала, що мама мене підтримає, але вийшов великий скандал. Багато чого почула – що буду все життя мити підлогу, що не отримаю ні копійки допомоги від неї. Навіть їжею мені дорікнула.
Зараз в мене все чудово, отримала освіту, яку хотіла, є хороша робота. А от маму так і не пробачила, – розказала читачка Міла.
Порівняння з іншими дівчатками
Є такі мами, котрі вічно незадоволені своєю дитиною. Їм здається, що іншим мамам пощастило більше, і діти в них гарніші, розумніші, успішніші.
Таке порівняння пригнічує доньку. Вона почуває себе неповноцінною.
Мама постійно хвалила мою однокласницю Оксану, яка вчилась “на відмінно”, і вимагала, щоб у мене теж не було ні одної “четвірки”. А при найменшій невдачі сварилася та дорікала, що от у Оксани все виходить, а я невдаха. Від цих слів мені боляче навіть сьогодні, хоча я давно виросла, – згадує читачка.
Приниження на публіці
У американців є цікава традиція: вони стараються не критикувати людину публічно. Якщо хтось робить щось не так, то вони обговорюють це один на один, щоб ніхто не чув.
Та деяким людям, навпаки, хочеться принизити когось прямо перед всіма. Не рідкість, коли матір кричить на свою дочку перед її подругами, учителями, чи просто незнайомцями. І як повинна при цьому почувати себе дівчинка?
Моя мама може назвати мене роззявою прямо на людях. Ще й робить це так гучно, щоб всі почули. А потім ображається, що я рідко приїжджаю, – пише учасниця форуму.
Бажання зробити з дочки іншу людину
Прикро, що мама може відноситись до дочки, як до проекту. Тобто, реалізовувати на ній свої нездійснені мрії, робити з неї “супердитину”, ставити перед нею надто важкі цілі. Дівчинка росте в постійному стресі, боїться зробити щось не так, “програти”. Через амбіційну маму в неї немає дитинства.
В дорослому віці це виливається неврозами, панічними атаками, відсутністю інтересу до всього. Дочка може вважати, що мама зіпсувала їй життя, і роками тримати сильну образу.
Не робіть цих помилок, щоб не зіпсувати відносини з найріднішою людиною, а даруйте донечці підтримку та безумовну любов.