Моя подруга і за сумісництвом колишня однокласниця – педіатр. Вона хороший лікар, і кілька разів давала слушні поради щодо здоров’я моїх дітей. А недавно розмовляли за чашкою чаю, і вона сказала: «От би всі батьки були такими адекватними! Ти не уявляєш, з ким іноді доводиться мати справу! Ділюсь її спостереженнями.
Паніка на порожньому місці
Цим страждають мами, особливо свіжоспечені, і бабусі. Ось більшість татусів чомусь адекватно сприймають реальність. Хоча і від них іноді можна почути сповнене жаху: «У нашого Мішеньки температура 37,5! Зробіть що не будь!”
Дуже дратує та заважає роботі, коли батьки роздувають з мухи слона. Доводиться витрачати час на те, щоб його заспокоїти, адже за дверима черга з інших пацієнтів. Але якщо справа відбувається на прийомі, то це ще півбіди. Адже особливо тривожні дзвонять лікарю на особистий телефон, причому в будь-який час, навіть серед ночі.
Тяга до самолікування
Найчастіше такі випадки:
Ось, наш син третій тиждень кашляє, ми йому і гірчичники ставили, і над картоплею дихати змушували, а щось краще не стає.
Постає питання, чого ж ви чекали два тижні? Тепер хвороба запущена, і на лікування піде більше часу (і грошей, до речі, також).
Ще зустрічаються унікуми, які ставлять діагнози своїм дітям на основі незрозуміло ким написаних статей в Інтернеті. А найчастіше ще й лікування самі призначають. Потім теж прибігають з витріщеними очима: лікарю, щось нам нічого не допомагає! Може, тому, що ви не тим і не від того лікуєтесь?
Батьки запам’ятайте: хвороб існує безліч, і їх симптоми іноді дуже схожі. Навіть лікарям часом важко відрізнити одне від іншого. Щоб не загущувати ситуацію, звертайтеся до фахівця одразу, як виникли проблеми зі здоров’ям.
Запізнення на прийом
Деякі батьки вважають, що лікар цілий день чекає на прийом лише їх одних. І дозволяють собі спізнюватися, причому серйозно – на пів години і більше. А потім ще пів години обурюються, що їх не беруть негайно. Мабуть, решта пацієнтів має стрімко зникнути.
Але разове запізнення – це ще нічого, врешті-решт це може бути випадковістю. Проте в кожній поліклініці знайдеться мама, яка спізнюється на прийом регулярно. Для педіатра це справжній жах – через таких батьків збивається весь розклад.
Ігнорування призначеного лікування
Лікар пише призначення не просто так. Якщо є якісь сумніви, то краще звернутися до іншого фахівця, але нічого не робити та сподіватися, що «саме минеться» — безглуздо, а часом і небезпечно.
Існує ще одна класична ситуація: педіатр виписав дитині курс антибіотиків. На наступному прийомі цікавиться, як пройшло лікування, і отримує відповідь:
Так-так, ми пили, йому через три дні краще стало, і ми покинули, навіщо організм зайвий раз травити!
А в результаті бактерії, отримавши малу дозу антибіотика, звикли до нього. Тепер наступного разу ці ліки дитині вже не допоможуть, а хвороба ризикує перейти в хронічну форму. Краще б взагалі нічого не робили!
Залякування дитини
Лякати малюка – це взагалі недостойна поведінка для дорослого. Але якщо від розповідей про бабайку страждає тільки сама дитина, то залякування на кшталт «Якщо не заспокоїшся, прийде лікар і зробить тобі укол!» шкодять і лікарям. Спробуйте оглянути маленького пацієнта, якщо він побачивши білого халата забивається під стіл і оглушливо кричить.
Лікарі щиро прагнуть допомогти нашим дітям. Давайте хоча б не будемо їм в цьому заважати.
Читайте також: “7 дуже красивих імен для дівчаток, які народилися навесні“