Китайці – працьовитий, дисциплінований народ. Здається, що прагнення до успіху в них передається з молоком матері. Але причина аж ніяк не в генах, а в особливій системі виховання дітей.
У Піднебесній малюки і справді демонструють дивовижні успіхи: вони беззаперечно слухняні, посидючі, наполегливі, йдуть до мети буквально крізь біль, піт і сльози. Впадати в крайнощі, звичайно, ні до чого, але до деяких принципів виховання придивитися все-таки варто.
Синівська шанобливість
Один із головних принципів виховання дітей – синівська шанобливість. Жителі Піднебесної називають його “китайською чеснотою”, про яку згадував ще мудрець Конфуцій.
Принцип полягає в тому, що діти мають поважати старших. Навіть будучи дорослими, китайці дуже цінують думку батьків. Це стосується буквально всього – від пошуку роботи до вибору супутника життя. Повага до старших прищеплюється з дитинства, про неї говорять у школі, пропагують через ЗМІ.
У деяких сім’ях у Піднебесній навіть практикується звернення до батьків на “ви”. До речі, це правило колись застосовувалося і в наших предків.
Виховання за принципом “батога і пряника”
Батьки мало балують малюків: це доля бабусь і дідусів. Уже з 3 років діти знають, що потрібно слухати вчителя, сидіти за партою і не балуватися.
Щоб покарати дитину, китайські батьки можуть ляснути її по попі або долонях, поставити в куток, дати прописати ієрогліфи або відібрати іграшку. Хвалять тільки у справі, якщо малюк доклав зусиль і виконав те, що раніше в нього не виходило.
Хлопчиків намагаються виховувати в суворості, щоб вони могли домагатися цілей і стати здобувачами для сім’ї. До дівчинки ставляться як до маленької принцеси, хвалять, щоб, будучи дорослою жінкою, вона не довірялася першому чоловікові, який піднесе її красу.
Але в сучасному суспільстві намітилася й інша тенденція. Коли в Китаї заборонили мати більше однієї дитини, почало поширюватися явище “маленькі принцеси і маленькі імператори”. Так називали дітей, яких няньчили, балували і купували їм усе, що можливо. У результаті виросло непристосоване до життя покоління, яке в усьому спиралося на батьків.
Згодом китайці усвідомили цю помилку і постаралися повернутися до колишньої моделі виховання. Але й зараз у багатих сім’ях чимало дітей, яких балують дорогими подарунками, отримуючи у відповідь норовливість і розбещеність.
Хвалити за посмішку, не надаючи значення сльозам
У Китаї заведено хвалити дитину за посмішку і гарну поведінку і не звертати увагу, якщо вона плаче. Нашим батькам цей метод може здатися жорстоким, але справа зовсім не в байдужості. Коли малюк заспокоїться, йому пояснять, що своє прохання можна висловити словами. Якщо ж дитина плаче, вона все одно не здатна адекватно сприймати інформацію.
Допомога бабусь і дідусів
Як і в нас, в Китаї молоді батьки нерідко звертаються по допомогу до бабусь і дідусів. Пов’язано це з тим, що в країні невеликий декрет, від 90 до 120 днів. Якщо батьки живуть в іншому місті, вони можуть віддати дитину на виховання бабусі на 5-6 років, доки вона не стане самостійною і не настане час іти до школи.
Виховання лідера
Усі батьки хочуть, щоб їхня дитина була успішною. Це не просто амбіції. Політика “в одній сім’ї – одна дитина” і жорстка конкуренція призвели до того, що китайці намагаються виховувати своїх малюків так, щоб вони ставали кращими.
Культ працьовитості вирощується через авторитет батьків. Дитина не може просто так витрачати час. У пріоритеті ранній розвиток: займатися з малюком починають мало не з утроби.
Навіть якщо дитина ще не пішла до школи, вона активно опановує танці, шахи, англійську мову, музику. У дітей щільний графік, який з роками тільки посилюється. Китайці розуміють: щоб бути успішним у густонаселеній країні, потрібно бути всебічно розвиненим. Молоді батьки наперед планують виховання своїх дітей і продумують, чим вони займатимуться.
Патріотизм
Виховання в Піднебесній пронизане любов’ю до батьківщини, що пов’язано з пропагандою. У дитячих садочках практикують щотижневий підйом прапора та програвання гімну. Нерідко влаштовують фотосесії в національних костюмах.
Сьогодні в Китаї дуже популярне традиційне вбрання ханьфу. Діти можуть у ньому не тільки фотографуватися, а й гуляти вулицею.
Методи китайського виховання, які будуть корисні нашим батькам
Синівська шанобливість необхідна в Україні. Останнім часом цей принцип перестав працювати, і шанування старших, яке раніше сприймалося як закон, пішло в минуле. Але це основа міцної сім’ї та суспільства загалом.
Завдяки тому, що малюкам навіюється від самого початку непорушність поваги до старших, стосунки в сім’ях дуже міцні. Також існує розуміння: зараз батьки допомагають своєму синові чи доньці, а потім ті допомагають батькам. Ситуація, коли мати чи батько захворіли, а діти нічого не роблять, не втручаються в ситуацію, у Китаї досить-таки рідкісна. Дитина кине все, аби допомогти батькам, у яких виникли певні труднощі.
У китайців є чому повчитися в методах виховання дітей, тим паче що вони багато в чому співзвучні тенденціям суспільства. Ранній розвиток, шанування старших, прагнення дати своїй дитині все необхідне для досягнення успіху – головні принципи китайських методик.
Читайте також: “Чоловік пізнається в декреті: 8 ознак, що вам пощастило з чоловіком“