Діти XXI століття разюче відрізняються від своїх батьків, які росли й виховувалися ще в СРСР. Вони з пелюшок користуються благами прогресу, вітають інші цінності та шанують інших кумирів. Усе це впливає на формування особистості. Але чи завжди цей вплив позитивний? На жаль, ні.
Відірвати дитину від світу і виховувати в “старих традиціях” неможливо (і не потрібно). Але мами і тата в силах вибудувати систему виховання так, щоб чадо менше піддавалося впливу трендів. Це простіше зробити, якщо знати “больові точки” дітей нового часу.
Залежність від гаджетів
Юні уми освоюють смартфон швидше, ніж абетку. Захистити дитину від девайсів не вийде. Вони потрібні їй для навчання, безпеки, спілкування… Найкраще (і єдине), що можуть зробити батьки – своїм прикладом показати, що гаджети потрібні не 24 години на добу.
Не потрібно забороняти дітям користуватися смартфонами, ноутбуками, планшетами. Прямі заборони – це завжди погано. Додаткові заняття у спортивних, творчих, інтелектуальних секціях, сімейне дозвілля без гаджетів, активний відпочинок на природі – ці методи ефективніші за просте “не можна”.
Життя у віртуальному світі
Спілкуватися в інтернеті дітям комфортніше, ніж у реальному житті. Так вони відчувають психологічну безпеку. Можуть приміряти на себе інший образ, який зовсім не схожий на реальний. Тенденція віртуального спілкування серед дітей і підлітків тільки зростатиме, але в силах батьків відкрити дітям реальний світ з іншими варіантами дозвілля.
Сугестивність
Діти в усі часи були залежні від чужої думки. Цією особливістю сприйняття активно користуються рекламники та піар-фахівці, які створюють контент спеціально для юної публіки. Завдання батьків: з малих років вчити малюків відокремлювати свої потреби від нав’язаних і виховувати в них критичне мислення. Це непросто, але необхідно.
Пам’ятайте: голова людини з критичним мисленням не буде забита інформаційним сміттям, а житло – матеріальним.
Нові кумири
Відео-хостинги переживають бум популярності, а блогери витіснили з п’єдесталу артистів і музикантів. Нині саме вони – кумири дітей та підлітків.
Щоб фанатські почуття не затьмарили свідомість, а в серці та голові чада залишилося місце для батьків, потрібно вибудовувати довірливі стосунки. І робити це до того, як підлітковий бунт затуманить юний розум, і авторитет оточуючих дорослих (вчителів, родичів) впаде в очах дитини.
Пристрасть до фаст-фуду
Гамбургери, снеки, газована вода, пончики “чекають” на дитину на кожному кроці. У компанії однолітків підліток залюбки біжить у кафе фаст-фуду, адже так він залишається “в темі”. У вихованні харчової поведінки можна провести паралель із розвитком критичного мислення. Це необхідно робити з пелюшок. Людина, яка від початку звикла їсти корисні продукти, з меншою ймовірністю пристраститься до “швидкої” їжі.
До речі, дослідження, яке провів психолог Фредерік Перлз, показує зв’язок між способом поглинання їжі та сприйняттям інформації. Ті, хто їдять повільно і критично ставляться до вибору продуктів, так само чинять з інформацією. Аналізують і фільтрують її.
Споживча звичка
Діти завжди чогось хочуть, мріють і жадають виконання всіх бажань. Починаючи від казкових, закінчуючи матеріальними. Але варто батькам задовольнити одну потребу (наприклад, купити іграшку), як з’являється нова. Це триває нескінченно. Якщо мама й тато підкріплюють тягу дитини роздобути все й одразу, у неї формується споживча ненаситність бажань. З кожним разом потрібно все більше, а період насолоди обновкою скорочується.
Батькам важливо відрізняти (і навчити цьому дитину) емоційні покупки від необхідних.
Відсутність ощадливості
Так, зараз немає дефіцитів, і будь-яку річ можна купити/замінити. Якщо викласти за неї певну суму грошей. У цьому питанні сучасні діти є певною противагою “радянській людині”, яка звикла зберігати все підряд, сподіваючись, що колись річ стане в пригоді.
Але є золота середина. Мотлох ще нікому не приносив користі, а дбайливе ставлення до наявних потрібних речей – вкрай корисна звичка. Прищеплювати її, як і інші, необхідно з дитинства.
Бажання виділитися
Бути не схожими на інших хочуть усі діти й підлітки. Це природний етап дорослішання. З “не таких, як усі” формуються цілі суб-культури, схожих один на одного юнаків і дівчат.
Якоюсь мірою бажання виділятися похвальне. Але батькам потрібно донести, що особливою людину робить не одяг або причетність до будь-якої культури, а внутрішня складова, вміння, розвинені таланти та навички.
Поверхневе судження
Світ сьогоднішнього дня багатозадачний. Дитині доводиться обробляти в рази більше інформації, ніж її батькам у тому ж віці. Звідси походить поверхневе сприйняття реальності: річ хороша, бо гарна на фото; друг той, хто ставить “лайки”… Рецепт від подібного типу мислення – уміння аналізувати й мислити критично, про яке йшлося вище.
Прагнення до неробства
Красиві фото та відео про безтурботне життя “за своїми правилами” формують хибне уявлення про реальність. Діти хочуть жити так само, “не заморочуючись”, але… Можна нескінченно звинувачувати соціальні мережі в спотворенні картини світу, але ж виховують дитину батьки, а не комп’ютер. Батькам необхідно пояснити різницю між фото в інтернеті та реальністю, навчити планувати свої справи і реалізовувати їх.
Щоб ці особливості стали плюсом для дитини, а вплив тенденцій не виявився згубним, батьки мають стати “гідом” у великий світ для свого чада. Не суворим “наглядачем” чи другом/подружкою, слова якого нічого не варті. А провідником – тим, хто спрямує, покаже і підтримає у важкий момент.