Коли відмова від прогулянки входить у малюка у звичку, потрібно шукати причини.
Причини та їхні можливі рішення
1. Негативне ставлення мами до прогулянок. Часто мами неохоче виходять на вулицю, тому що потрібно і прибрати, і приготувати, та й просто втомилися, у зв’язку з чим довго готуються і збираються, а також відкладають час виходу. Діти дуже емпатичні, і якщо вони відчувають, що мама знехотя збирається і гуляє з ними, постійно дивлячись на годинник, то вони копіюють її стан і теж оголошують протест прогулянкам.
Що робити? Чіткий режим дня унеможливить переживання через не зроблені вчасно домашні справи – ці проблеми просто не виникнуть, а швидкі збори на прогулянку унеможливлять роздуми дитини “хочу-не хочу”.
2. Відсутність режиму дня. Режим дня дуже важливий для регулярних прогулянок. По-перше, це звичка – дитина звикає, що після сніданку і мультика вона вирушає на прогулянку, а після сну і полуденка йде “в магазин за сиром”, “у парк годувати качечок”, “прощатися до завтра із сонечком” тощо.
Що робити? Налагодити режим дня і придумати свій “ритуал” для прогулянок, щоб малюк не захотів їх пропускати. Організовуючи режим, зверніть увагу, як почувається дитина в різний час дня – в який час вона спокійна, а коли не проти побігати і пошуміти. Відштовхуючись від цих спостережень, треба переглянути час прогулянок або їхній зміст.
3. Несвобода. Іноді батьки, гуляючи з дітьми, багато чого їм забороняють: не можна возитися в піску – він брудний, не можна сідати на лавку – вона мокра, не можна довго бігати – спітнієш тощо. Велика кількість обмежень може відбити в дитини будь-яку охоту знову піти гуляти.
Що робити? Постарайтеся давати максимум свободи. Допомагайте або просто стійте поруч, щоб підстрахувати. Нехай набігається, настрибається – це допомагає фізичному розвитку. Добре мати одяг і взуття для прогулянок, у яких не шкода бігати по калюжах, лазити по мокрих лабіринтах і гуляти по бруду.
4. Прогулянки в одному місці. Іноді малюкам приїдається одне й те саме місце для прогулянок, і вони вважають за краще гратися вдома.
Що робити? Спробуйте змінювати змінні в прогулянковій рутині. Сходіть на інший майданчик, вийдіть в інший час доби, візьміть нові іграшки або змініть куртку, покатайтеся на велосипеді або організуйте “веселі старти” в парку – експериментуйте! Коли помітите, що прогулянка вдалась вдаліше, ніж зазвичай, постарайтеся фіксувати те, що вам допомогло.
5. Поява в будинку нових іграшок. Тоді вулиця – це нудно, і немає нічого дивного в тому, що дитина не біжить до гойдалок-каруселей, а прагне скоріше додому – до нових іграшок.
Що робити? Візьміть із собою пару книжок, альбом з олівцями або набір розвивальних ігор і вирушайте в парк – дитину неодмінно зацікавить ваше інтелектуальне спілкування.
Якщо ви розберетеся в причинах небажання своєї дитини йти на прогулянку, то зовсім скоро вона буде самостійно збиратися на вулицю і навіть нагадувати вам про це!