Психологи стверджують: важливіше проводити час із дитиною якісно, а не кількісно. Бо можна бути вдома з малюком цілий день, але при цьому дитина буде надана сама собі чи смартфону, а батько зайнятий своїми справами. Тому хоч ненадовго відкладіть усе, і поговоріть або пограйтеся з дитиною. А краще і те, і інше.
– Дитині лише рік, ще немає таких проблем, але вже зараз міркую про те, що буду робити в таких випадках. Адже дуже часто батьки просто не приділяють дітям потрібної уваги, дають їм телефон або планшет, які цілодобово показують мультики.
По-перше, я не буду показувати поганий приклад і сама проводити багато часу в гаджетах. Звісно, у наш час це дуже складно – у телефоні і робота, і спілкування, і розваги. Але все ж потрібно намагатися себе обмежувати. Перевести увагу на дитину і просто поговорити з нею, адже в будь-якому віці чадо чує і розуміє маму.
По-друге, гаджети зазвичай дають, коли потрібно відволікти дитину, або ж, коли батьки втомилися від її гіперактивності. Але й цього має бути в міру! Хочеться з раннього віку привчити малюка до того, що навколо багато цікавого і пізнавального.
Наприклад, можна грати в старі добрі “ладушки”, які розвивають дрібну моторику, гратися в “Крокодила” та вигадувати асоціації, дивитись у віконце та описувати все, що бачиш, щоб попрацювати над мисленням та уявою. Наприклад, показувати у вікні малюкові предмети і людей, і питати хто-що? Ця гра навчить малюка відрізняти, в якому випадку ми говоримо “хто”, а в якому – “що”. Спочатку поясніть правила: якщо ми говоримо про когось, хто є одухотвореним, то лунає запитання “хто?” (“Хто в нас найбільший?” – “Слон”), а якщо говоримо про неживий предмет, то запитуємо “що?” (“Що за кругла іграшка?” – “М’яч”). Потім дорослий може називати предмет, а дитина має відповісти “хто” це чи “що”.
Є ще одна гра – що якого кольору. Спробуйте рахувати машини різних кольорів, що проїжджають повз – хто більше нарахує?
Можна розважити дитину дитячим конструктором – побудувати місто і придумати історію про його жителів – хто вони, чим займаються. Можна скласти разом казку – дорослий починає речення, а малюк закінчує його.
Ну і, нарешті, можна співати дитині пісеньки. Розучувати нові або співати знайомі. Я співачка, і сама жити не можу без музики. Постійно щось наспівую Кіру. Думаю, коли він підросте, то ми співатимемо разом, а може навіть влаштовуватимемо міні-концерти вдома.
Читайте також: “Як найстильніші мами одягають своїх дітей – а вам подобаються їхні образи?“