Я увійшла в супермаркет і вдихнула запах свободи. О так, що може бути краще, ніж похід до магазину на самоті? Без візочка, без п’ятирічки, якій терміново потрібен пазл із Хаггі Ваггі, без старого доброго “мам, купи” і “мам, дивись”.
Я йду відділом із молочною продукцією, за спиною виросли крила, я вільна! Можна спокійно почитати склад сиру, і ніхто (ніхто!) не зможе мені завадити.
Мда, чула б я себе років десять тому, коли думала, що закінчу університет і нарешті стану вільною. Подорожуватиму, відвідуватиму культурні заходи і духовно збагачуватимуся. Але щось пішло не так. Що? Я стала мамою.
Якщо ви думаєте, що зараз я жалітимуся на життя з дітьми, то от і ні. Я обожнюю своїх дітей і життя в новій якості. Але все ж іноді так не вистачає вітру в крилах, щоб знову відчути себе вільною від зобов’язань.
Що робити? Влаштовувати собі “крилоутворювальні дні”!
Так називаються дні, де я урочисто складаю з себе повноваження матері і дружини, і перетворююся на жінку-приколістку і рекордсменку за кількістю фраз “вашій мамі невістка не потрібна?”.
Гаразд, якщо бути до кінця чесною, то стрибати по клубах ночами я вже не можу (суглоби не ті), але впевнена, що всім нам періодично, я б навіть сказала систематично, потрібен повноцінний відпочинок від сім’ї.
І не так уже й важливо, що це буде: похід у магазин на самоті або триденний тур барами, головне – дати собі право відчути вітер у крилах.
Ось кілька простих легальних схем відпочинку для мам, які мені допомагають. Записуйте і практикуйте. Але пам’ятайте, як і в будь-якій справі, важлива періодичність виконання.
Б’юті-процедури
Я не ношу покриття на нігтях, але перспектива сидіти мовчки, поки по тобі ніхто не стрибає в переповненому підгузку, здається мені вкрай привабливою. Ось-ось наважуся на ламінування вій. Кажуть, там потрібно лежати із заплющеними очима півтори години. Пф, куди нести гроші?
Взагалі, всі ці доглядові процедури – вони не стільки про красу, скільки про догляд.
Відхід з дому в тихе, спокійне місце, де ніколи не звучить “Вперед, патруль”, “Міу-міу-міу” і головна тема з мультика про леді Баг.
Масаж, манікюр, фарбування волосся, спа – дозвольте собі щомісячну процедуру на ваш смак. Запевняю, за дві години ви повернетеся сповненою сил, а на додаток до приголомшливих вій отримаєте і крила за спиною.
Спорт
О ні, тільки не спорт, – подумаєте ви. І я як людина, яка у фітнес-клубі найбільше любить сауну, повністю з вами згодна. Але саме після спортзалу я вперше після народження дитини повернулася додому з якимось неймовірним запалом. Чортові ендорфіни, що ви зі мною робите?
Навіть якщо ви терпіти не можете піднімати й опускати залізо, знайдіть фізичне навантаження по кайфу. Басейн, танці, йога, звичайний біг. У мене є знайомий тато трирічки, який серйозно займається японським фехтуванням на бамбукових мечах. Він іде на заняття і повертається веселим через три години. Ніколи перспектива побитися на мечах не була від мене такою близькою.
Серйозно: підтягнуте тіло, зниження ваги – це все побічний продукт і взагалі не головне, найважливіше – піти з дому і знайти спосіб виходу енергії.
Зустрічі з друзями
Дуже добре пам’ятаю почуття самотності, яке охопило мене після народження першої доньки. Здається, що ніхто тебе більше не розуміє – хтось ще не батько, хтось пройшов цей шлях занадто давно.
У будь-якому разі, щоб це зрозуміти, потрібно з кимось розмовляти (ні, ведучий новин по телевізору – це не співрозмовник). Знайдіть у собі сили, я знаю, це складно: що більше залишаєшся один, то складніше потім дістати себе з кокона. Але серйозно, спробуйте поговорити з кимось на дитячому майданчику. Для мене це свого часу стало справжнім порятунком, хоч я і типовий інтроверт. Зателефонуйте старій подрузі. Напишіть колишнім одногрупникам. Домовтеся зустрітися і не скасовуйте плани в останній момент. Це найпростіший варіант самодопомоги.
Я розумію, що це все звучить банально до неподобства і здається абсолютно нездійсненним. Коли немає підтримки, коли партнер працює двадцять чотири на сім, а бабусі й дідусі не можуть (або не хочуть) навіть мінімально допомогти, всі ці “сходи на манікюр” видаються насмішкою. Я знаю, про що говорю, я приблизно так і живу. Але повірте, поки ми самі не почнемо шукати можливість про себе подбати, ніхто нам не допоможе.
Можна мучитися у своїй самотності, скаржитися (що теж нормально) і чекати, коли стане легше. Тільки легше в тому розумінні вже не стане. Ось така правда. Болісна, але протверезлива.
Шукайте, пробуйте і дозволяйте собі відчути вітер у крилах. Іноді для цього справді достатньо вийти в магазин без дитини. Бо інакше ніяк. Інакше – валіза, вокзал і психологічне здоров’я помахає вам із вікна хусточкою.
Читайте також: “Факти про вагітність, про які мало хто знає“