Коли-небудь, дуже скоро, мені доведеться його відпустити. Очікування цього дня наповнює мене хвилюванням і страхом, тому я зосереджуюся тільки на сьогоденні. На тому, щоб виростити з цього хлопчика хорошого хлопця, пристосованого до життя.
Деякі дні зараз мені здаються до біса довгими, проте я впевнена, що, коли він вирішить піти з дому у свій світ, мені доведеться прикусити язик, щоб не благати його залишитися. Мені доведеться змусити себе відмовитися від думки забарикадувати двері.
Тому що саме в тому світі він, найімовірніше, і зустріне тебе. Свою найкращу подругу. Свою кохану людину. Свою довірену особу. Рівну йому.
Люба, перш ніж він стане твоїм чоловіком, я хочу, щоб ти пам’ятала, що він завжди був і буде моїм маленьким хлопчиком. Адже саме зараз я його найулюбленіша людина. Зі мною він почувається в безпеці. Мої обійми лікують будь-які його рани.
Я знаю, що з часом усе зміниться. І це розбиває моє серце на мільйон крихітних шматочків. Бачиш, я – хранитель його секретів, а ти будеш берегинею його снів.
Його маленька долонька, яка так ідеально лягає в мою, одного разу легко прослизне в твою. І цей жест викличе посмішку і змусить твоє серце тремтіти так само, як і моє. Ці перші кроки під моїм контролем перетворяться на цілеспрямовану ходу, коли ви разом почнете свій життєвий шлях.
Скоро настане моя черга люб’язно відійти вбік, бо на сцену вийдеш ти. Я можу гарантувати, що не буду до цього готова. Це буде поворотний момент у моєму житті, оскільки тепер мені доведеться спостерігати за вами з-за лаштунків.
Але я знаю, що з ним ти пізнаєш справжнє кохання. Він поважатиме тебе і палко кохатиме. І хто б ти не була, я не можу дочекатися зустрічі з тобою, щоб прийняти тебе в нашу сім’ю.
З нами у вас завжди буде свій дім.
Приглянь за моїм хлопчиком, він хороший!