Мама – весь світ для маленької людини. Навіть дорослішаючи, всі свої успіхи та досягнення, невдачі та страхи ми несемо їй. Вона і підтримає, і втішить, і порадіє разом із нами так щиро, як ніхто інший не зможе.
Материнська любов
Єдина людина, яка завжди підтримає нас у будь-якому віці та в будь-якій ситуації, – мама.
Що означає поняття “материнський інстинкт”?
Материнство – процес природний і, водночас, дивовижний. Мами носять під серцем, народжують, годують, оберігають від небезпек, піклуються про новонароджене і вже підросле чадо – і турбуються про своїх дітей, навіть коли ті стають самі батьками, а потім і бабусями-дідусями. Що змушує матір любити своє дитя так сильно? Навіщо вона жертвує заради нього життєво необхідними речами: сном, повноцінним харчуванням, турботою про власне здоров’я, не кажучи вже про кар’єру і самореалізацію? Що спонукає її в момент сильної небезпеки кидатися на захист власної дитини, забуваючи про себе?
Материнський інстинкт – поняття складне. Саме формулювання цього терміна викликає серед біологів і психологів бурхливі дискусії. Хтось стверджує, що він закладений у психіці генетично у вигляді комплексу рефлексів як механізм еволюції, що дав змогу вижити людству. Хтось, навпаки, каже, що материнського інстинкту не існує, а ставлення матері до дитини формується в процесі виховання і відповідає прийнятим у конкретній культурі та певному часовому відрізку нормам. Хто ж із них правий? Давайте розбиратися.
Чи існує материнський інстинкт?
Материнський інстинкт – складається з двох складових – вродженого інстинкту турботи про потомство і засвоєної в результаті накопичення життєвого досвіду моделі батьківської поведінки, яка може змінюватися з плином часу. Обидва чинники відіграють свою роль у формуванні ставлення мами до малюка.
Це не інстинкт у чистому вигляді з погляду біології, оскільки, крім генетично закладеної програми, поведінка жінки в цьому разі зумовлена соціально. Однак, це і не повною мірою продукт вольового зусилля, оскільки людські почуття та емоції – по суті, результат біохімічних реакцій, що відбуваються в організмі.
Але чи так важлива природа материнської любові, якщо вона в усі часи була і буде найсильнішим почуттям, на яке тільки здатна людина? Найголовніше – бути поруч зі своїм малюком, віддавати йому своє тепло, встигнути намилуватися маленькими п’ятами і запам’ятати запах його верхівки – запах сонця і дитинства! Адже вони, наші малюки, так швидко виростають.