Головні помилки матері, які роблять її токсичною, а дитині ламають життя. Пояснює психотерапевт Ірвін Ялом.
Багато мам стають токсичними для своїх дітей, часом неусвідомлено. І тут спостерігається парадокс: відокремитися від такої матері набагато складніше, ніж від уважної та розуміючої. Здавалося б, бігти треба, а не виходить.
Американський психотерапевт Ірвін Ялом на своєму досвіді знає, що таке життя із токсичною мамою. Він на своїй шкурі випробував, як складно відокремитися від неї. Професор проаналізував свій досвід та розповів, чому так відбувається.
Думка токсичних батьків стає внутрішнім компасом
Мама – провідник у великий світ дорослих людей і перший зразок, на який рівняється дитина. Думка матері — перша, якій діти довіряють.
У дитинстві це абсолютно нормально, але у дорослому віці настає етап, коли потрібна самостійність. Токсична мати не прийме її в жодному вигляді. При цьому дитина відчайдушно доводитиме мамі, що вона чогось варта. Зрозуміло, спираючись на її особисту думку, яка, як компас у житті.
У своїй книзі «Мамочка та сенс життя» Ірвін Ялом описав свою проблему. Будучи успішним психотерапевтом та автором кількох бестселерів, він продовжує внутрішні бесіди з давно померлою мамою. У них Ірвін намагається довести, що відбувся у житті. Такий зв’язок існує довгі роки, його складно розірвати. Саме бажання завжди орієнтуватися на думку критикуючої, токсичної матері змушує дитину триматися біля неї.
Загальні цілі не дають бути собою ні мамі, ні дитині, що підросла.
Ірвін Ялом вважає, що і у мами, і у дитини мають бути власні цілі. Психотерапевт згадує, як мама узагальнювала його та свої цілі, не поділяючи їх. Наприклад, вона змушувала сина читати книги, бо вважала їх чимось важливим у своєму житті. Вона змушувала дитину розділяти свою думку і слідувати їй.
Згодом Ірвін дійшов висновку, що через нерозділ життєвих цілей у нього так і не пройшла повна сепарація від мами. Тривога поверталася до нього знову і знову. Ірвін зізнається, що йому було б простіше зрозуміти себе, якби у мами була своя мета у житті, а в нього своя. Але у її поданні це було виключено.
Токсичні мами люблять недомовленість, і це чіпляє дітей
У відносинах Ірвіна Ялома з мамою було багато недомовленості. Так часто буває, якщо мати токсична.
У своїй книзі психолог згадує, що хоч вони з матір’ю й любили одне одного, але ніколи не розмовляли щиро. Частіше сварилися. Він навіть несвідомо перекладав цю манеру спілкування у відносини з іншими людьми.
Психолог запевняє, що недомовленість залишає почуття незавершеності. Саме тому йому так складно було відпустити думки про маму. А коли її не стало, виправити ситуацію взагалі стало неможливо.
Токсичне виховання змушує цінувати злиття
В одному зі своїх виступів психотерапевт цікаво сказав про злиття. Ірвін зазначив, що у людини, вихованою токсичною мамою, зростає потреба у залежних відносинах.
До речі, саме тому так багато матерів живуть заради дітей. Вони ж виховують інфантильних дітей, які не бажають залишати сім’ю. Люди ховають власні потреби, не хочуть брати відповідальність за своє життя та втрачають власне «я».
Жертвуючи собою заради іншого, людина часто надає собі та іншому ведмежу послугу. Виходить вічна боротьба між ізоляцією та злиттям, яку легко помітити у відносинах токсичної мами з її дитиною.
Здавалося б, простіше залишити проблемну сім’ю, а насправді все навпаки. Сепарація від матері є дуже важливою, але повною мірою вона неможлива. Якщо прийняти ситуацію та пробачити маму, це дозволить відпустити нав’язливі думки та дасть можливість жити спокійніше та щасливіше. А батькам варто пам’ятати про важливість віри у своїх дітей, адже це внесок у їхнє майбутнє.