День виписки з пологового будинку. Новоспечений тато з оберемком квітів, родичі, фотограф і відеооператор – всі чекають молоду маму з малюком. Що може бути радісніше і урочистіше цього моменту? Звучать привітання, на обличчі усмішки, що виражають непідробне щастя. Але свято проходить, і починаються будні, в яких молодій мамі доведеться в більшості випадків самостійно справлятися з майбутнім доглядом за малям.
З моменту появи дітей, переживання за них не відпускають мати ніколи: як вводити прикорм, коли привчати до горщика, що давати від температури. Підростає дитина, і разом з цим з’являються нові страхи: сад, школа, поведінка в суспільстві і т.д. Але в будь-якому випадку свої тривоги мама повинна навчитися контролювати. Важливо зрозуміти, що емоціями керує сама людина. Тому хвилюватися – це нормально, потрібно лише прийняти ситуацію.
Не одній молодій мамі в перші дні, після народження дитини, весь час здається, що малюк може померти. Є непереборне бажання взяти дитину і не випускати з обіймів ніколи, адже тільки так можна бути впевненою в її безпеці. Але поступово це відчуття слабшає. Молода мама просто звикає до нового статусу. І в підсумку справляється зі своїми побоюваннями. І це абсолютно нормально!
Чого найбільше бояться мами з появою малюка?
1. Є такий страх, коли матері дивляться на свою крихітку і раптом з жахом розуміють, що бояться його. Бояться зробити з ним щось не так, нашкодити і взагалі не знають, як себе вести з дитиною. Через час вони, звичайно, будуть згадувати з посмішкою про те, як робили перші кроки в материнстві. Але на початку думки про свою нікудишність чимало турбують молоду маму.
Важливо! Потрібно прийняти ту думку, що можна навчитися бути мамою, і ви з цим обов’язково впораєтеся!
2. Іноді з’являється боязнь – «я не встигаю». Особливо вона посилюється, якщо хтось поруч «підбадьорює»: «Що це за матір, нічого не вміє!». Ось, наприклад, одній матусі протягом шести років навіть один день не вдавалося побути без дітей. З розваг – походи в торговий центр. І якщо вона виходила з дому, її мати тут же нагадувала про те, щоб та не затримувалася. Жінці здавалося, що вона не все дає дітям і, як наслідок, отримала нервовий зрив.
3. Одна дівчина впустила в дитинстві цуценя. Момент відклався у пам’яті, вона боялася брати на руки дітей і, дізнавшись, що вагітна, з’явився страх впустити свого малюка. Але з малятком не було коли нудьгувати, і тривога зникла. До переживань за фізіологію дитини відносять страх зупинки дихання у новонародженого або страх, що лікар щось недогледів і дитина не так розвивається і т.д.
4. Страх не зрозуміти, що ж хоче дитина, наздоганяє будь-яку молоду матусю. Чому плаче малюк? Як йому допомогти, щоб не нашкодити? Такі тривоги проходять з появою досвіду, допомагають також інстинкти.
Важливо! «Коли малюк плаче, він всього лише хоче щось сказати. Непомітно для себе, з часом ви зумієте розуміти мову малюка. Почніть, як можна раніше, розмовляти з ним самі. Це сприятиме тому, що дитина швидше освоїть мову дорослих».
5. Страхи власних змін. Після пологів багато жінок бояться, що не прийдуть в форму, переживають, що непривабливі для чоловіка, і відносини з ним через це можуть зіпсуватися. А вирватися з постійної втоми і привести себе в порядок здається недосяжними цілями.
Відповідь на проблему проста – не потрібно боятися будувати новий світ і нові відносини з чоловіком. Робіть так, щоб було комфортно і вам, і близьким, тоді це позитивно позначиться і на дитині.
Важливо! Дитина не повинна займати весь ваш простір. Постарайтеся знайти час для чоловіка, для себе, для друзів і близьких.
А чого найбільше боялись ви?