Здавалося б, питання запобігання небажаній вагітності — надбання сучасності. Але жінки намагалися контролювати свою фертильність ще задовго до винайдення медицини, яку ми знаємо сьогодні. І хоча Церква в усі часи суворо засуджувала будь-які втручання у “природний порядок”, жінки все одно шукали способи уникнути народження чергової дитини.
Попри заборони, у давнину знали про засоби, схожі на сучасні методи контрацепції. Наприклад, у Стародавній Греції вже згадували про аналоги презервативів, проте дозволити собі їх могли далеко не всі — вони були рідкісними й дорогими. А ще моральні норми та релігійні установки того часу змушували жінок покладатися на природу — або на народну кмітливість.
Незвичні (і небезпечні) методи
У XIX столітті серед слов’янських жінок поширеним методом уникнення вагітності було паріння в лазні одразу після близькості з чоловіком. Вірили, що гарячий пар і активне оброблення тіла віником здатні «вигнати» наслідки статевого акту. Але часто це завершувалося втратою свідомості, зневодненням або просто марними зусиллями — вагітність усе одно наступала.
Стародавній лікар Сорана Ефеський, який жив ще в І столітті нашої ери, рекомендував жінкам одразу після інтиму сідати навпочіпки, широко розставивши ноги, і… чхнути. Він був переконаний, що таке різке фізіологічне напруження здатне запобігти зачаттю. Його поради мали вплив навіть у Середньовіччі.
А в Османській імперії жінки перед близькістю змащували інтимну зону лимонним соком або оцтом, сподіваючись, що кисле середовище стане на заваді зачаттю. Такий підхід не лише не гарантував результату, а й призводив до хімічних опіків і порушення мікрофлори.
Магія, трави й заборони
У Європі в середні віки жінки часто зверталися по допомогу до цілительок або знахарок. Вони виголошували особливі змови, готували напої з “таємничих” трав, які нібито мали контрацептивну дію. Звичайно, ці засоби не мали жодної гарантії, але зате могли обернутися для жінки звинуваченням у чаклунстві. Якщо інквізиція дізнавалася про подібну діяльність, результат був сумним — жінок спалювали як відьом.
У XVI столітті лікар з Італії, Габріеле Фаллопій, запропонував чоловікам використовувати льняні чохли — прототипи сучасного презерватива. Жінкам така ідея сподобалась, та от церква і більшість чоловіків залишилися невдоволеними: останні не бажали ускладнювати собі життя, вважаючи, що роль жінки — народжувати й виховувати дітей.
Один із небагатьох, хто не соромився застосовувати новинку, — Джакомо Казанова. Його історії стали символом еротизму епохи, а сам він — прикладом чоловіка, якому були не байдужі питання захисту (принаймні власного).
Грудне вигодовування — ще один міф?
З середини XVII століття поширився міф: мовляв, доки жінка годує немовля грудьми, завагітніти вдруге неможливо. Та практика — особливо в багатодітних родинах — свідчила про інше. Поява дітей “один за одним” була звичною справою, а значить, надія на лактаційну контрацепцію була марною.
Рішення — не кохати
Коли всі методи виявлялися недієвими або небезпечними, деякі жінки просто приймали радикальне рішення: відмовляти чоловікові у близькості. Це, звісно, рідко влаштовувало їхніх обранців, які нерідко шукали задоволення на стороні або відвідували борделі.
Жінкам минулого доводилося імпровізувати, наражаючи себе на фізичну небезпеку, осуд суспільства чи навіть переслідування церкви. Але одне зрозуміло точно: прагнення жінки мати контроль над своїм тілом було завжди — тільки можливостей для цього майже не було.
Читайте також: “5 жіночих недоліків, які не помічають закохані чоловіки, але одразу ж біжать, коли все зрозуміють“