Поради зазвичай гарні тільки на словах. Молоді батьки знають про це краще за всіх. Дитина ще не народилася, а рекомендацій щодо її догляду та виховання вистачило б, як мінімум, до 18 років. Важко злитися на рідних і знайомих, адже вони хочуть тільки добра. Питання – для кого?
Безумовно, варто прислухатися до порад експертів. Але тільки дипломованих, а не диванних спеціалістів із форумів чи Вікіпедії. Ні, я не кажу, що люди, які діляться своїм досвідом, не заслуговують на довіру. Однак я вважаю, що їхні рекомендації треба фільтрувати. Наприклад, між моїми дітьми різниця два з половиною роки. Коли донька народилася, акушерка сказала мити її у воді з милом, а потім натирати оливковою олією. Другу доньку нам взагалі не дозволили ні мити, ні мазати. Те ж саме було і з пупком.
Рекомендації щодо догляду за дітьми можуть змінюватися з року в рік. То скільки ж могло змінитися за 20-30 років? Те, як батьки, бабусі й дідусі доглядали за нами, тепер не відповідає нормам. У 80-ті, наприклад, немовлятам давали молоко з борошном, щоб вони “краще” спали і довше залишалися ситими. Чи можна таке уявити в наші дні?
Молодим мамам часто повторюють, що вони повинні прислухатися до порад старших. Наче в новоспечених батьків більше немає власної думки. Звісно, бабусі й дідусі – найкращий винахід людства, особливо, коли треба піти в кіно. Проте є різниця між допомогою та постійним вислуховуванням добрих порад, у тому числі, від незнайомих людей.
Варто лише зупинитися на прогулянці, як обов’язково знайдуться добрі самаритяни, які краще знають, чого хоче твоя дитина. Одні бурчать, де її шапочка, інші – навіщо вона потрібна, їй жарко! Плюсуйте до цього цілий інтернет-світ, де кожен ховрах у полі агроном.
Але ж найкращі поради – це ті, про які ми попросили.
Я ніколи не була так зла на свого чоловіка, як того дня, коли він почав пояснювати мені, як я маю годувати грудьми. Я досі йому про це нагадую. Гірше за це він поводився тільки тоді, коли купив велику пачку шоколадних тістечок, а потім заборонив мені їх їсти. Нібито він прочитав десь, що в малюка болітиме живіт від шоколаду. З другою дитиною я була більш досвідчена і не дозволяла переконувати себе, що все, що я їм, впливає на лактацію.
Чесно кажучи, я ніколи не була так завалена рятівними порадами, як у материнство. Одного разу, коли я їхала в ліфті з двома дітьми, старенька запитала, як звати мого сина у візочку. Я відповіла, що в мене дві дівчинки. Жінка розхвилювалася і сказала: “Нічого страшного, головне, щоб були здорові”. Виховуючи дітей, чого тільки не почуєш.