У однієї жінки був турботливий чоловік та сини. Одного разу ця жінка потрапила до лікарні. До неї тут же приїхали чоловік та сини. Вони привезли їй цілу банку варених риб’ячих хвостиків. Жінку така турбота довела до істерики.
– Як ви могли, я ж хворію. Мені і так погано, а ви ще привезли мені залишки від риби, – жінці було образливо, вона плакала, а сини та чоловік не могли зрозуміти такої реакції.
Чоловік розгублено відповів: “Але ми з тобою разом живемо вже 15 років, і кожного разу, сидячи за столом ти вибираєш самі такі риб’ячий хвостики. Тому ми думали, що ти їх любиш найбільше.”
В цей момент жінка зрозуміла, що усе життя обділяла себе, бо для себе вона завжди брала найгірше, те що залишилося. А усе найкраще віддавала чоловікові та дітям. Так робити вчила її ще мама у дитинстві, бо не хотіла, щоб її донька виросла егоїсткою.
Звичайно, потрібно пам’ятати та дбати про рідних тобі людей, особливо, якщо це стосується своїх дітей. Але не потрібно забувати і про себе! Адже, якщо ви не будете любити себе, то і чоловік і діти теж не будуть любити вас.