Кожні батьки хочуть уберегти улюблене чадо, захистити його від небезпек і розчарувань. І одним із найдієвіших для цього способів є “заборона”. На телевізор та інтернет, бійки та ігри, які (на думку батьків) заподіють одну лише шкоду. Але такі “табу” не завжди приносять користь. Навпаки, дехто формує в дитині скутість, несамостійність і безініціативність.
Ось 5 “шкідливих” речей, які не варто забороняти дитині, щоб не перешкоджати повноцінному формуванню її особистості.
1. Грати в потенційно “небезпечні” ігри
Зрозуміло, що для багатьох батьків усі гойдалки на майданчику та більша частина дитячих ігор – це потенційна небезпека. Тому на вулицях (особливо біля дитячих майданчиків) ми так часто чуємо вигуки матусь: “не лізь”, “дивись, впадеш”, “не чіпай”, “відійди звідти” тощо.
Але ми забуваємо, що прагнення досліджувати навколишній світ – це потреба, яка закладена в генах. І якщо діти вільно вивчають усе довкола, то вони ростуть бадьорими, активними та заповзятливими. А чуючи одні заборони, малюк починає проявляти агресію, байдужість до всього нового і стає замкнутим.
Так, багато речей дійсно небезпечні. Але ж у дитини є батько, який замість заборони може пояснити правила безпеки. Як потрібно спускатися з гірки, кататися на гойдалках, лазити на турніках тощо. Навчіть дитину контролювати своє тіло і допоможіть вивчити цей потенційно “небезпечний світ” разом із вами.
2. Сидіти в інтернеті
Книжки та спілкування з дорослими все одно не зможуть замінити розмаїття інформації, яку дає всесвітня павутина. І забороняючи інтернет, ми не даємо дитині повноцінно пізнавати сучасний світ. Звісно, потрібно вводити обмеження на “вміст” і час, але тільки не перегинайте палицю.
Психологи радять робити так. Коли дитина приходить до вас із якимось питанням, спочатку поясніть їй самі, а потім запропонуйте пошукати відповідь у мережі (тільки разом). Так ви вб’єте двох зайців, задовольните допитливу натуру і покажете, як правильно шукати інформацію в інтернеті.
3. Псувати свої речі
Не варто сварити дитину за зіпсовану річ, якщо звісно вона не чужа. Малюк просто намагається “пізнати” її. У ньому спрацьовує інстинкт першовідкривача, коли цікаво все помацати, помацати, розібрати і вивчити.
Краще поясніть, що він несе відповідальність за свої речі. І коли малюк щось ламає, дайте йому час усвідомити наслідки свого вчинку. Згодом він зрозуміє, що псувати речі не можна і перестане бути “маленьким Халком”.
4. Заводити уявного друга
Мати уявних друзів – це не відхилення, а ознака відмінної фантазії вашої дитини. І як показує практика, близько 40% малюків вигадують собі неіснуючих приятелів. До слова, діти прекрасно розуміють, що вони не справжні, а плід їхньої уяви.
Тому не варто бігти до психолога і шукати проблему там, де її немає. Краще ставтеся до цього, як до гри. Але не забороняйте! Інакше ризикуєте виростити замкнутого, сором’язливого меланхоліка, якому в дорослому житті буде важко сходитися з людьми.
5. Дивитися мультфільми
Психологи давно довели, що мультфільми добре впливають на дітей. Вони допомагають їм розвиватися, показуючи навколишній світ і як до нього пристосуватися.
До того ж не варто забувати, що дитина живе в соціумі, спілкується з іншими дітьми. Тому для її самооцінки важливо бути в курсі подій. А забороняючи сучасні мультфільми, які багатьом батькам здаються “дикими”, ми позбавляємо її цієї можливості.
Звичайно, ніхто не говорить про те, що потрібно посадити дитину перед телевізором на цілий день і безконтрольно дозволяти дивитися все, що вона хоче. Можна вибрати мультфільм (бажано сучасний, а не 20-річної давнини) і подивитися його разом.
Пам’ятайте, що заборони мають бути правильними! Адже вводячи “табу”, ми часто діємо не на благо дітей, а (самі того не розуміючи) завдаємо шкоди, обмежуючи їхній розвиток і роблячи невпевненими в собі. Тож дозвольте дитині трохи більше, і в майбутньому вона подякує вам за своє щасливе дитинство.
А що батьки забороняли вам і до яких наслідків (на вашу думку) призвели такі “табу”?
Читайте також: “3 речі, які робить кожна мама, гуляючи з двома дітьми (особистий досвід)“