5 міфів про виховання

5 міфів про виховання, які нав’язані вам суспільством, але в них правди немає

Більшість молодих мам скаржаться, що вони змушені постійно боротися з “бабусиними” стереотипами, пов’язаними з вихованням дітей. Але відкинувши все старе, ми навіть не помітили, як створили нові (власні) міфи. Ось 5 міфів про виховання XXI століття, які заважають жити щасливо і просто насолоджуватися батьківством.

Міф 1: Дітей потрібно посилено розвивати (і чим раніше – тим краще)

Іноді батьки (особливо мами) так сильно бояться побачити свою дитину серед аутсайдерів, що перетворюються на справжніх “педагогічних” маніяків. Вони починають напихати дітей всілякими знаннями і записувати на всі гуртки, які є в окрузі.

У результаті соцмережі, які нав’язують образ ідеальної мами, нереалізовані амбіції і почуття провини: “чи достатньо я в нього вкладаю”, роблять свою справу. Так з’являється англійська з 5 місяців, школа раннього розвитку з року, гурток опери та балету з двох…

Але чи потрібне дитині таке навантаження і всі ці посилені програми розвитку? Багато іменитих психологів, до числа яких входить Людмила Петрановська, запевняють: “Усьому свій час”. І що нудьгуюча дитина – це зовсім не погано. Адже коли малюкові нудно, він сам шукатиме заняття (відповідні його віку).

Батькам потрібно лише створити умови, щоб малюк сам задовольнив природний інтерес до життя і навколишнього світу. Купувати розвивальні іграшки, книжки тощо. І тоді дитина чудово розвивається за тією програмою, яку в неї заклала сама природа.

Міф 2: Батьки повинні робити все, щоб їхній малюк був задоволений (Все найкраще – дітям)

“У моєї дитини має бути все найкраще” – цю фразу ми чуємо практично від кожного з батьків. Мами з татами відмовляють собі в багатьох (навіть важливих) речах, аби їхнє чадо ні в чому не потребувало. І зі словами: “А раптом воно почуватиметься нещасним і обділеним”, купують дорогі брендові речі з іграшками та телефони останньої моделі.

От тільки чи виправдовуються такі жертви батьків? Може частково. Але зазвичай діти, яким з дитинства “приносять усе на блюдечку”, у дорослому житті стикаються з величезними труднощами. Адже вони не домагалися чогось самі, тому й не відчували смаку перемоги.

Міф 3: Дітей потрібно постійно контролювати (за дітьми потрібне око та око)

Ніхто не каже, що батьки мають залишати маленьких дітей без нагляду. Йдеться про тотальний контроль. Коли вони намагаються вберегти (захистити) своїх чад від усього.

Згадаймо мам, які бігають за дітьми по майданчику, щоб ті не впали, не вдарилися або не засунули до рота чужу іграшку. Або випадки на кухні з криками: “викинь каку”, “не чіпай”…

Ось саме таке ставлення сучасних батьків заважає дітям виростати сильними та самостійними особистостями. Набувати досвіду, який можна отримати, наступаючи тільки “на власні граблі”.

Міф 4: У дитині потрібно виховувати лідерські якості (вирощу лідера за будь-яку ціну)

Мрія більшості сучасних батьків – виростити лідера. Щоб дитині було легко в житті. Але давайте розберемося, які ж основні якості притаманні такій людині. Напевно, лідер володіє відповідальністю, ініціативністю, упевненістю в собі та рішучістю.

Погодьтеся, що (через особливості характеру або темпераменту) не кожен із нас може похвалитися таким набором. Виходить, що лідерські якості радше закладаються генами, а не є наслідком виховання.

Міф 5: Дитину треба виховувати

Йдеться про виховання-контроль, коли батьки “вчать жити” своїх чад. Постійно кажуть, як чинити в тій чи іншій ситуації, вимагають підпорядкування, карають за неслухняність, усе контролюють і оцінюють.

Причому більшість переконані і свято вірять, що тільки за допомогою всіх перерахованих вище дій вони виховають гідного члена суспільства. При цьому не забувають нагадувати про свій досвід. Мовляв, “мене так виховували, виріс же хорошою людиною”.

Виріс, не сперечаємося. Проте вже немає можливості дізнатися, який був би результат, якби близькі не “виховували”, а просто любили.

І цей міф настільки вкоренився у свідомості сучасних мам і тат, що навіть трохи страшнувато переконувати батьків у протилежному, викриваючи його. Однак, як показує практика, саме він (як ніякий інший) заважає дітям рости щасливими, а батькам отримувати задоволення від виховання.

У вихованні дитини завжди є місце страху. І всі, навіть найдосвідченіші батьки, роблять помилки. Але щоб їх було якомога менше – покладайтеся на інтуїцію, дивіться на світ ширше і дійте впевненіше. А ще – навчіться мислити критично, щоб відрізнити хороші методи виховання від міфів, нав’язаних суспільством.

Читайте також: “Добірка фільмів для дітей