епідуралка

5 причин, чому епідуралка – це панацея, і 4 аргументи, чому від неї краще відмовитися

Стрaх перед болем під час пологів відчувають всі вагітні жінки. Тому ще заздалегідь дізнаються, якими методами можна зробити цю процедуру менш болючою.

Останнім часом все більшою популярністю користується знеболювання за допомогою епідуральної анестезії. Багато жінок, що народжували “під епідуралкою” залишилися дуже задоволені – пологи проходять як зазвичай, але зовсім без болю. Але також чимало матусь, які зовсім “не в захваті” від епідурального наркозу і вважають його непотрібним втручанням в природний процес.

Спробуємо розібратися що таке епідуральна анестезія і чого в ній більше – плюсів чи мінусів.

Що таке “епідуралка”?

Жінка лягає на бік і лікар-анестезіолог робить їй прокол в області попереку за допомогою спеціальної голки. Потім в епідуральний простір між оболонками спинного мозку вставляється катетер, по якому будуть вводитися знеболюючі ліки.

Дія препарату починається вже через 15-25 хвилин. При цьому жінка не відчуває ніяких больових відчуттів в нижній частині тулуба. Зате вона все бачить, чує і може вільно рухатися.

Здавалося б – все чудово. Але, як і будь-яка медична процедура, епідуралка має свої позитивні і негативні сторони. І, перш ніж погоджуватись на наркоз, потрібно про них знати.

«Плюси» – в повній свідомості, але без болю

Дійсно, при епідуральної анестезії породілля може «контролювати процес», розмовляти з акушерами та лікарями, спілкуватися зі своїми близькими. Правда, зазвичай дія наркозу розрахована тільки на період перейм. А потуги і самі пологи вже проходять без неї.

Проте, до достоїнств безболісних пологів можна додати:

  • Можливість обійтися без болісних відчуттів при переймах і набратися сил перед найскладнішим етапом – потугами.
  • На думку більшості гінекологів, забезпечує більш плавне просування немовляти по родових шляхах.
  • Може застосовуватися і при кесаревому розтині, коли загальний наркоз протипоказаний.
  • Не робить ніякого впливу на немовля, тому що майже не всмоктується в кров.
  • Знижує артеріальний тиск, що дуже важливо, якщо у матусі гіпертонія.

«Мінуси» – є ймовірність ускладнень і побічних реакцій

Багато жінок після «епідуралки» скаржаться на хворобливі відчуття в хребті в місці проколу. Причому деякі не можуть позбутися них кілька місяців. Ще одне можливе побічне явище – головний біль, який теж може мучити дуже довго.

Тому, погоджуючись на епідуральний наркоз, жінка повинна знати не тільки про його достоїнства, але і про недоліки.

  • «Епідуралка» може знизити активність скорочень матки і затягнути процес пологів. Особливо це актуально для жінок, що народжують вперше.
  • Уповільнення родової діяльності змушує лікарів вдаватися до штучної стимуляції.
  • У рази збільшується ймовірність розривів. Тому акушерам часто доводиться використовувати для вилучення дитини щипці або вакуумекстрактора.
  • Артеріальний тиск може впасти до критичних позначок, особливо якщо майбутня мама гіпотонік.
  • Після закінчення дії анестезії можливі тремтіння в м’язах, оніміння ніг, загальна слабкість.
  • При проведенні процедури недосвідченим анестезіологом існує ризик пошкодження нервових закінчень, крововиливи в епідуральну область і, як наслідок, параліч ніг. Правда, це трапляється дуже і дуже рідко.

Анестезія позбавляє жінку можливості відчувати, як народжується її дитина

До речі, далеко не всі неонатальні психологи вітають бажання жінок народжувати під епідуральним наркозом. Деякі з них вважають, що тільки природні пологи – це реальна можливість для жінки відчути «від і до» весь процес появи на світ її довгоочікуваного малюка.

А знеболювання перетворює, за їхніми словами, таїнство народження нової людини в звичайну медичну «процедуру по вилученню дитини з організму матері». Крім того, після «епідуралки» жінці потрібно деякий час, щоб повністю прийти в себе. Тому вона не зможе з перших же хвилин приділити максимум уваги своєму малятку.

Таким чином, думки з приводу епідуральної анестезії дуже суперечливі. Тому вдаватися до неї чи ні, кожна жінка повинна вирішувати сама.

А як думаєте ви?

Читайте також: “Маленькі мовчуни: Чому діти пізно та погано починають говорити?