7 буденних речей, через які українці та американці ніколи не порозуміються

На перший погляд, побутові звички здаються дрібницями. Але саме вони часто виявляються справжніми культурними мінами уповільненої дії. Те, що для американця — абсолютна норма, українцю може видатися шоком. І навпаки.

Про це розповідає блогерка Аліса — українка, яка ще з дитинства мешкає в Лос-Анджелесі. У своїх відео вона жартівливо, але чесно демонструє повсякденні контрасти між українським та американським способом життя.

“Американців дивує прямолінійність українців. Ми говоримо те, що думаємо, часто без обгортки. А от у США важливіше бути чемним, навіть якщо не щирим”, — каже Аліса.

Водночас українці, які потрапляють до США, часто сприймають американську люб’язність як фальш.

Блогерка запевняє: її мета — не висміяти жодну культуру, а показати, що кожна система норм має право на існування.

1. Віддати маму до будинку для людей похилого віку
Америка: “Мамо, тобі вже 70. У пансіонаті тобі буде комфортніше, і про тебе подбають. Це краще для всіх”.
Україна: “Мамо, ти вже в літах — переїжджай до мене. Тут ти будеш не самотня”.

2. Як одягатися на день народження
Америка: “Всі прийшли у зручному одязі — чудово! Це ж мій день, головне, щоб було весело”.
Україна: “Ти бачила, як вона прийшла на свято? Ані сукні, ані зачіски — повна неповага!”

3. Залишити дитину на ніч у друзів
Америка: “Звісно, можна залишитись із ночівлею — дітям буде весело!”
Україна: “Заберу доньку о 10 вечора. А що, у неї вже немає власного дому та ліжка?”

4. Звертання до батьків друзів
Америка: “- Привіт, місіс Анна! — Називай мене просто Енні.”
Україна: “- Добрий день, пані Наталю. Можна вас так називати? — Яка ще Наталя? Наталя Іванівна!”

5. Усмішка незнайомцям
Америка: Усмішка — звичний спосіб показати привітність.
Україна: “Чого це ти на мене зуби скалиш? Я тебе не знаю, тож не усміхайся без причини”.

6. Годування гостей
Америка: “- Мамо, я прийшла від Кейт. — Ти, мабуть, голодна! Йди вечеряти”.
Україна: “- Мамо, я була у Каті. — Вони тебе хоч нагодували? — Ні. — І чого ж ти до них ходила? Їхня мама була вдома? Як вона могла не дати тобі поїсти?!”

7. Розрахунок у кафе
Америка: “Сьогодні я плачу, наступного разу — ти”.
Україна: “- Я пригощаю. — Та ні, я! — Не принижуй мене! Я ще можу собі дозволити заплатити!”