У будь-якій сім’ї настає час, коли кожен батько привчає свою дитину самостійно їсти, пити, одягатися, чистити зуби.
Але самостійність полягає не тільки у фізичних навичках і навичках самообслуговування, а ще й у вихованні вольової самостійності, здатності ухвалювати правильні рішення у своєму житті та не боятися зробити помилку.
⠀
Для цього потрібно дотримуватися деяких принципів, які важливі для формування самостійності в дитини:
1. Якщо дитина не просить про допомогу – НЕ ЛІЗЬТЕ!
2. Якщо попросила – ДОПОМАГАЙТЕ!
Тільки зробіть це разом із нею, а НЕ замість неї!
3. Не забувайте хвалити за те, що в неї дійсно добре вийшло
4. Коли захочете в черговий раз сказати жорстоке “Ні” або “Не можна” – Зупиніться!
І дайте собі відповідь на запитання “Чому не можна?”
Чи не обмежує ця не можна розвиток дитини?
5. Категорично ЗАБОРОНЕНО варто тільки те, що несе загрозу життю і здоров’ю
Решта підлягає обговоренню
6. Якщо дитина каже “Я не можу, зроби ти”
Дайте відповідь: “Зроби так, як зможеш. Потім разом підправимо” або запитайте “Що саме не виходить?”
Наприклад: ⁃ Я не можу вдягнути шкарпетку ⁃ Спробуй я подивлюся, чому в тебе не виходить ⁃ Я не можу ⁃ А до рук узяти можеш? А надіти на ніжку? Бачиш, усе виходить. ⠀
Інший приклад:
– Я не можу вирізати сніжинку
⁃ А листочок ти можеш скласти навпіл? ⁃ так ⁃ А ще раз? ⁃ так ⁃ А тепер розріжте тут і тут. Розгорни і подивися, у тебе вийшла Сніжинка! І кожна наступна буде ще красивішою.
“Я не можу” – це привід розбити складну задачу на простішу.
7. Якщо не завжди давати дитині готову відповідь, а ставити навідні запитання.
Це буде тренувати дитячий мозок
Наприклад:
– Мамо, де мої чоботи?
– А де вони можуть бути?
– У коридорі на порозі
– Подивися в коридорі
– Точно, вони тут
Автор психолог Оксана Ковалевська
Читайте також: “6 речей, без яких життя в декреті перетвориться в пекло“