Коли маленька дитина плаче, часом буває важко зрозуміти, що їй не так. Матусі в купі з родичами пропонують різні варіанти. Дитина плаче. Але ж проблема криється лише в тому, що вони не розуміють мову немовлят. Сьогодні у вас буде міні-лікбез у їхній крихітний, але такий цікавий світ!
Ну що за дурний народ мене оточує?! Уже двадцять днів ми розмовляємо різними мовами!
Ось учора, наприклад. Впісявся так, аж спина мокра. Вночі. Кричу їм, що мені не комфортно, а вони… Це як треба мене не любити, щоб пацану, який обдурився, замість сухого памперса на дупу, соску в рот засунути.
Від неї сухіше не стає… Природно, я її виплюнув. Пояснюю їм далі про мокрі штани. Не розуміють…
Впісявся!!! – кричу я їм. Марно. Так, до речі, чи хлопець я? Поворухнувся, начебто в памперсі щось заважає. Уф, відлягло. Хлопець. Справжній.
А це що за сонне обличчя? Яке нафіг “їсти хоче?!” Сухості хочу!
Може тихо говорю? Треба спробувати голосніше. А-а-а-а! Уже три сонних обличчя навколо мене. Намагаються зрозуміти.
Ні, вони точно або араби, або монголи. Ну яке нафіг “уті-путі””? Кажу, міняйте штани! Ні, ну ти подивися, знову соску вставили…. Виросту, все скажу, що про них думаю…
О! Одна розумна знайшлася. Памперс каже треба помацати. Ну так торкайся швидше, обімлієш! Ага, я мав рацію. Обомліла.
Е, е, ееее почекай, ти чого, роздягати мене будеш? А технології зміни памперса не роздягаючись ще не придумали? Ну гаразд, чорт з вами. Оголяйте!
Бррррр, щось холодно. Одягайте швидше. Гей, люди, ви що там у мене роздивляєтеся? А, милуєтеся? Ну гаразд. Усе таки теплий памперс – це добре.
Щось їсти захотілося. Їсти хочу!!!! Блін, послав же Бог батьків! Ну яке на фіг – “Знову впісявся”?!!!! Нічим.
Повторюю по складах і голосно – “ні-чим!!!”
Стій, стій, ти куди памперс розстібаєш, тільки-но зігрівся! Що здивована? Порожньо в ньому? От те -то!!! А….
О! Знову ця ж розумна каже – може поїсти йому дати? Молодець, розумна. Головною призначаєшся!
Чую Розумна іншим каже – ти там то-то зроби, то-то і ще раз десять то й те. Ну точно, не помилився. Вона головна.
Чмок-чмок, ммммм смачно то як. Лафа… Щось у сон хилить. Подрімати, чи що? Соску дай. Кому кажу, дай соску!!! Сос-ку-сос-ку!
О! Навіть ті недогадливі зрозуміли. Росте народ, і це радує. Завтра прокинуся, займуся подальшим їхнім вихованням.
Хррррр…